Вірування
усіх давніх народів були тісно пов’язані з їх повсякденним життям, навколишнім
світом, природою. Українські міфи пов’язані з хліборобським або пастушим
побутом наших предків. Головними героями, зазвичай, є батько-господар,
мати-господиня, їхні діти, худоба та поля. Характерною особливістю української
міфології є пантеїзм, тобто філософсько-релігійне вчення, за яким Бог
ототожнювався з природою. Тому боги та міфічні істоти були близькими та рідними
для наших предків, які жили в повній гармонії з природою.
В Україні існувала особлива ієрархія богів: на чолі всього світу –
найстарші боги, котрі керували всім життям; далі – нижчі за рангом боги та
демони, які прислуговували старшим богам; а у самого “підніжжя” – люди,
наділені достатньою силою для того, щоб побороти демонів.
У деяких народів існує чіткий розподіл духів на злих та добрих, проте в
українській міфології такої диференціації не було. Наші предки вважали, що
добро і зло, яке несуть духи, визначається не так природою самих духів, як їх
роллю в тій чи іншій ситуації. Навіть після прийняття християнства, українець
завжди ладен діяти за принципом: “Бога люби, але і чорта не гніви”
Презентація до уроку в 6 класі "Міфи рідного краю"
Також презентацію можна переглянути за посиланням нижче:
"Міфи рідного краю". Презентація до уроку в 6 класі
Немає коментарів:
Дописати коментар