План-конспект
уроку
світової
літератури у 9 класі
Тема: Мотив
єдності природи і людини. Патріотизм і ностальгія за далекою батьківщиною як
провідний настрій « Кримських сонетів».
Мета: дослідити історію
написання сонетів А. Міцкевича, розкрити ідейно-тематичну структуру циклу
«Кримські сонети», проаналізувати образ ліричного героя; розвивати навички
виразного читання напам'ять,творчу уяву, уміння висловлювати власні думки,
оформляти дослідницько-творчі проекти; виховувати розуміння загальнолюдських і
національних цінностей, любов до Батьківщини.
Обладнання:
слайди:
портрет А. Міцкевича; ілюстрації із зображенням природи Криму; кросворд;
картки-схеми особистісного розвитку;
аудіо-записи: М. Огінський, полонез «Прощання з Батьківщиною» ,
(для читання на фоні музики сонета «Акерманські
степи»), сучасна мелодія «Самотній пастух».
Тип уроку. Урок-презентація
дослідницько-творчих проектів.
Теорія літератури: повторення-Романтизм,
сонет; нове поняття-цикл.
Перебіг уроку
1. Організаційний момент.
1.1. Привітання з учнями.
1.2. Створення психологічного
настрою.
Сьогодні у нас урок-презентація дослідницько-творчих проектів, а ще він
дещо незвичайний, адже до нас завітали гості – це вчителі нашої школи. А ми, як
справжні українці, завжди раді вітати дорогих гостей. Я хочу, щоб ми показали
міцні знання і подарували їм найкращі враження. А для цього у нас самих має
бути святковий і піднесений настрій.
Усміхніться всім довкола
Сонцю, небу, друзям
І тоді , обов’язково,
День щасливим буде.
2.
Актуалізація навчальної діяльності учнів.
Вчитель.
На минулому уроці ми вивчали
життєвий і творчий шлях відомого польського поета Адама Міцкевича. Давайте
пригадаємо основні моменти його життя, розгадавши кросворд.
2.1. Робота
над кросвордом.
Слайд 2
1. Літературний напрям, представником якого був А.
Міцкевич. (Романтизм)
2. Назва міста, в якому Міцкевич працював
учителем.(Ковно)
3. Назва міста, у якому Міцкевич здобув вищу
освіту. (Вільно)
4. Назва першої збірки творів поета .(«Поезія»)
5. Відома поема Міцкевича. («Гражина »)
6. Країна, де поет перебував на засланні.(Росія)
7. Поема, в якій зображено картини сільського
життя Польщі – «Пан …» (Тадеуш)
8. Відомий драматичний твір Міцкевича.(Дзяди»)
9. Місто, де похований А. Міцкевич. (Краків)
10. Місто, у якому поет провів останні роки життя,
працюючи в бібліотеці.(Париж)
Ключове
слово: назва
містечка, у якому народився А. Міцкевич.
(Новогрудка)
3.Мотивація
навчальної діяльності.
3.1.
Сугестивна вправа.
Учитель.
А
тепер, я запрошую вас здійснити уявну мандрівку українським степом.
(звучить
аудіо-запис музики «Самотній пастух»)
Діти, заплющмо очі і уявімо себе серед безмежного степу… Не видно жодної
людської оселі, десь серед густої трави губиться дорога… Легенький вітерець
несе пахощі степових трав. Спинімося… Тихо як… Десь линуть журавлі… Їх не видно
в небі, ледь долинають до нашого слуху їхні голоси… Ми напружуємо слух і чуємо
найтонші звуки… Зашурхотіла в траві ящірка… Здається, навіть чути тріпотіння
крил метелика… Ми відкриваємо для себе,
здавалося б, нечутну симфонію степових звуків… Приходить відчуття краси,
свободи, безмежності, спокою…
І
з цим відчуттям ми повертаємося до класу.(музика
стихає).
Лише натхненна і творча особливість здатна відчути сповна красу й
висловити свої почуття в поезії.
Такі ж почуття сповнювали серце відомого польського поета Адама
Міцкевича, коли він подорожував степовим Кримом.
Про перебування поета на Україні розкажуть нам учні-біографи.
3.2. Виступ
учнів-біографів.
Учень 1. За політичну діяльність
А. Міцкевича вигнали із Польсько-Литовської держави. В Україні поет перебував
близько дев'яти місяців. За цей час він відвідав Кіровоград, Київ, Харків,
Одесу. Під час перебування в Харкові в грудні 1825 року поет познайомився з
українським письменником П. Гулаком-Артемовським, який потім зробив переспів
балади «Пані Твардовська» українською мовою.
Учень2. Побував Міцкевич і в
Кіровограді. Та особливе місце серед творчих зупинок поет посідає Крим.
Прекрасна природа Цієї землі дала поштовх творчому натхненню, але навіть краса
не змогла влаштувати його сум за Батьківщиною. Увесь біль поета, вигнаного з
рідної землі, вилився на сторінках збірки «Кримські сонети»,які співвітчизник
автора М.Мохнацький назвав «новим поетичним відкриттям». Це був єдиний
позитивний відгук на книгу митця, яку реакційна польська критика зустріла зі
злою ворожістю.
Коментар
учителя.
«Що
залишилося в пам'яті поета після
подорожі, міститься в сонетах», - казав поет, захоплений романтичними
кримськими пейзажами.
Епіграфом до циклу Міцкевич узяв рядок з вірша Гете: «Хто хоче зрозуміти
поета, повинен побувати в поетовій країні». Цим він одразу дав зрозуміти, що
задум циклу пов’язаний з його батьківщиною, а не з Кримом. Про роздуми
поета серед природи Криму ми сьогодні
поговоримо.
4.Повідомлення
теми і мети уроку.
4.1.Робота
над темою уроку.
Теорія
літератури
Вчитель.
18
віршів, що увійшли до збірки «Кримські сонети» становлять єдиний поетичний цикл.
Вони об’єднані спільним жанром (сонет), спільною думкою, настроєм та, як
правило, образом ліричного героя.
Запис в зошити.
Цикл - Група творів, об’єднаних автором за жанровим, ідейно-тематичним
принципом або спільністю персонажів. Кожен твір що входить до циклу може
існувати окремо,проте в наслідок такого вилучення втрачається цілісний художній
зміст циклу.
Повторення
терміну «сонет».
Сонет - ліричний
вірш, що складається з 14 рядків 5-стопного або 6-стопного ямба, які згруповані
у два катрени (чотиривірш) і два терцини (тривірші) або три катрени і один
двовірш.
Схема:
абба-абба-вва-дгд
Головним героєм циклу «Кримські
сонети» є мандрівник (його ще автор називає пілігримом). Буйна природа Криму –
це фон його роздумів, спільниця його тривожних снів, джерело жаданої душевної
рівноваги.
4.2.Презентація
дослідницько-творчих проектів учнів.(додаток)
4.2.1.Коментар
учителя.
-
Хто він ліричний герой, якими мотивами і настроями
пройняті «Кримські сонети», яку мають історію?- досліджували наші групи.
-
Нагадую, перед групами ставилися
завдання:
1.Дослідити історію написання сонетів «Акерманські
степи», «Буря», «Гробниця Потоцької».
2. Продекламувати сонети напам'ять .
3.Зробити ідейно-тематичний аналіз.
4.Створити ілюстрацію до поезії.
5.Висновок про дослідження оформити як проект.
6.Розпреділити доручення.
4.2.2.
Виступ груп.
Група № 1. Сонет
«Акерманські степи».
Історія написання
сонета
Цикл «Кримські сонети», до якого входять 18 віршів, Адам
Міцкевич написав під враженням двомісячної
подорожі Кримом. Цей край
справив незабутнє враження на нього, і згодом поет написав: «Я бачив Крим! Я
витримав страшенну бурю на морі… Я бачив Схід у мініатюрі». Захоплений
кримськими пейзажами, вічнозеленою рослинністю та скелястим узбережжям Чорного
моря, Міцкевич надав своїм поезіям виразно «східної» тональності, об’єднавши
їх у поетичний цикл. У такий спосіб митець наголошує на змістовому зв’язку
окремих творів. Сонети нагадують своєрідний ліричний щоденник, про що свідчить
і образ ліричного героя-мандрівника, якого дивовижна природа Криму спонукає до
роздумів над сенсом буття.
Цикл відкривається сонетом «Акерманські степи», у якому
з’являється тема морської стихії. Ідучи степом, поет уявляє, що пливе
просторами «сухого океану» крізь «запашні хвилі зеленої гущавини». Огорнутий
тишею, ліричний герой так напружує слух, що міг би почути голос із рідного
краю. Однак навколо — сама лише тиша. І це ще більше пригнічує героя. Цікаво,
що мотив тиші, у яку занурюється ліричний герой і в сонеті «Морська тиша»,
поступово змінюється темою руху, шуму, «розгулу стихій». Як уособлення
нескореного духу людини автор обирає образ птаха («Плавба») — традиційний для
романтиків символ свободи.
Ідейно-тематичний зміст
Сонет «Акерманські
степи» із циклу «Кримські сонети» пройнятий мотивом єдності природи і
людини. Це ніби пролог до всієї збірки, перехід від любовних сонетів до
кримських, де основний мотив – туга за Батьківщиною, який буде розвиватися і в
інших сонетах збірки.
Тема: зображення краси
Акерманського степу, східного колориту.
Ідея: переживання героя, який
тужить за рідним краєм.
Головний
герой:
ліричний герой який милується пейзажами українського степу.
Художні
засоби:
-
метафори: «бур'яни підносяться
багряно», «шукаю провідних зірок у вишині», «хмарка блиснула», «світиться
Дністро», «морок падає», «линуть журавлі», «сокіл би не взрів», «чутно і
метелика, що тріпається в млі», «повзе зіллями таємниче», «напружив слух».
-
епітети: «сухого океану», «у
хвилі запашні», «золоті вогні».
-
порівняння: «як човен мій візок», «я
так напружив слух, що вчув би в у цій землі».
Висновок. Ми дійшли висновку, що
крім пафосу, свободи і боротьби, сонет об’єднує наскрізний образ ліричного
героя, мандрівника, пілігрима, який втратив батьківщину, друзів і приречений на
вічні мандри далекою чужиною. Намагаючись осмислити трагічні суперечності
власної долі, збагнути сенс своїх моральних запитів і духовних поривань він
шукає співзвуччя у великій стихії і величній красі безмежного степу, у перипетіях історичного
плину людського життя.
Група № 2
Сонет «Буря»
Історія написання сонета
В самотності і надзвичайній тузі
за батьківщиною блукає, поет крутими схилами берегів милуючись неосяжними
просторами Чорного моря. Бушує морська стихія і душевна стихія ліричного героя.
У сонеті «Буря», який є свого роду
знаковим, оскільки інтерпретує один з найбільш показових для поетики романтизму
мотивів – розбурханої символом свободи і вільного воле вияву, тих пристрасних
стихій, які вирують в душі людини.
Морська стихія уподібнюється душевній бурі
у віршах інших відомих романтиків Байрона, Пушкіна, Лермонтова породжуючи, які
і в сонеті Міцкевича думки про порушення в гармонії в житті людини.
Ідейно-тематичний зміст
Поезія Адама
Міцкевича «Буря» за жанром відноситься до сонетів і входить у цикл збірки
«Кримські сонети».
Тема сонета: змалювання
морської стихії, бурі на Чорному морі, яка приносить смерть тим, хто попадає у
її круговерть. І тільки надія і молитва може врятувати.
Ідея: автор передає
душевний порив ліричного героя. Вияв бути вільним, бажання вирватися із неволі,
щоб ще зустрітися з друзями.
Головним героєм є ліричний
герой, що передає душевний стан самого автора.
Автор
використовує ряд художніх засобів:
-
метафори:
«згасає сонця диск», «гаснуть з ним надії», «жорстокий геній смерті», «самотній
чужаниця».
-
епітети:
«буряний тріумф», «шумливі стіни», «безумна круговерть».
-
порівняння: «як воїн, що йде на приступ між руїн».
Висновок. Досліджуючи
провідні мотиви і настрої сонетів Адама Міцкевича ми дійшли до висновку, що в
поезії автор передає свій душевний стан, перебуваючи далеко від батьківщини і
сумуючи за нею, через порівняння із безжальною бурею, яка здатна зламати і
знищити. Однак, вона не лякає його. Бо він оптиміст і його тверда віра надає
йому сил, і віра в те, що поряд є друзі допомагає врятувати від душевної стихії.
Група № 3 Сонет «Гробниця Потоцької»
Історія написання сонета
Сонет «Гробниця Потоцької» є своєрідною
кульмінацією провідного для всіх чотирьох сонетів мотиву неволі дівчат – бранок
ханського гарему і водночас підхоплює і розгортає символічний зміст образу
фонтана із сонета «Бахчисарай». Краплі джерельної води фонтана – це, за
легендою, сльози прекрасної полонянки кримського хана Керім – Гірія польки
Марії Потоцької. Образ багатостраждальної Бранки з сонета «Гробниця Потоцької»
служить для ліричного героя циклу дзеркальним відображенням власних думок про
своє життя на чужині.
Ідейно-тематичний зміст
Поезія Адама
Міцкевича «Гробниця Потоцької» за жанром відноситься до сонетів і
входить у цикл збірки «Кримські сонети».
Тема сонета: відображення
туги за батьківщиною польки-бранки ханського
гарему, яка померла на чужині.
Ідея: Поет використав
легенду для порівняння долі мандрівника – вигнанця, відірваного від батьківщини
з долею прекрасної польки, яка так і померла на чужині.
Головним героєм є ліричний
герой, що передає душевний стан самого автора, сумуючого за батьківщиною.
Автор
використовує ряд художніх засобів:
-
метафори:
«зів'яла ти в краю заквітчана весною», «і спогадів чергу лишала за собою»,
«світяться громадою ясною», «сліди повипікав».
-
епітети:
«трояндо молода», «золотисті мотилі»,
«огненною сльозою», «приязна рука».
Висновок. Ми хочемо
сказати словами М. Рильського, який писав про цей сонет: «..."Могила Потоцької", в якій
поет зв'язує думки про долю легендарної польки — долю, яка надихнула й Пушкіна
("Бахчисарайський фонтан"), — з думками про свою долю — це
пристрасний вияв туги за рідною землею, рідною мовою, рідною піснею... Тільки
уява геніального поета могла створити такий образ: зорі, що палають на
південному небі, — це сліди, випалені поглядом його землячки, які ведуть до
вітчизни, куди їй не було вороття... як не судилося було повернутися на
батьківщину й поетові».
4.2.3.
Обмін запитаннями.
5.Робота в
групах на уроці.
5.1.Естафета
«Передай іншому».
- Коментар
учителя.
Керівники груп , обміняйтеся проектами.
1. Знайдіть тексти сонетів.
2. Визначте художні засоби.
5.2.
Складання сенканів.
1 група
«Природа»
Орієнтовні
відповіді (первозданна, досконала, живить, надихає, стверджує, найвища істина
на землі, гармонія)
2 група
«Романтизм»
(Свобода,
стихія, роздуми, душевний стан героя, невлаштованість світу, порушення гармонії
в житті людини. Ідеальний герой).
3 група
«Людина»
(не
захищена, діяльна, шукає, страждає, любить, через страждання досягає
досконалості, творіння Бога.)
6. Підсумок
уроку.
6.1.
Підсумкова бесіда.
- Отже, ми детально проаналізували три сонети
Адама Міцкевича: «Буря», «Гробниця Потоцької», «Акерманські степи». А тепер,
підіб’ємо підсумки.
(слайд )
1.Під враженням чого автор написав «Кримські
сонети»? Чому автор дав таку назву? (під
враженням природи, яка оточувала поета. Назва відображає місцевість Криму)
2.Хто головний герой?(Ліричний герой – самітник, романтик, думки і почуття якого спільні із
почуттями автора.)
3. Які основні мотиви Циклу сонетів? (туга за рідним краєм, роздуми про історичне
минуле, милування природою Криму)
4. Як знаходить душевну рівновагу ліричний герой? (душевну рівновагу ліричний герой знаходить
у спілкуванні з природою).
6.2.
Оцінювання учнів.
Вчитель.
Заповніть
вісь особистісного розвитку. Якщо умовно кожну вісь поділити на три одиничні
відрізки й позначити на ній точкою власне досягнутий результат, після сполучити
послідовно утворені точки, можна отримати простір особистісного розвитку.
6.3.
Домашнє завдання.
Коли ми
прагнемо шукати невідоме, то стаємо кращими, мужнішими й діяльнішими за тих,
хто вважає ніби невідоме не можна знайти і не має чого шукати.» Хай ця думка
Платона супроводжує вас у житті.
Прочитати монолог «Конрада», визначити риси романтизму.
Джерела:
1.Куцінко О.Г. Усі уроки
зарубіжної літератури. 9 клас. – Х: Вид. група «Основа», 2009. – 368 с.
2.Періодичні видання В Г «Основа»
«Зарубіжна література в школі».
3. Адам Міцкевич. Вибране:
Поетичні твори. – К.: «Веселка», 1984.
Додаток 1.
Адам Міцкевич
«Акерманські степи»
Пливу на обшири сухого океану.
Як човен, мій візок в зеленій гущині
Минає острови у хвилях запашні,
Що ними бур’яни підносяться багряно.
Вже морок падає. Ні шляху, ні
кургана...
Шукаю провідних зірок у вишині.
Он хмарка блиснула, он золоті вогні:
То світиться Дністро, то лампа
Акермана.
Спинімось! Тихо як!.. Десь линуть
журавлі,
Що й сокіл би не взрів,— лиш чути, де
курличе.
Чутно й метелика, що тріпається в
млі,
I вужа, що повзе зіллями таємниче...
Я так напружив слух, що вчув би в цій
землі
I голос із Литви. Вперед! Ніхто не
кличе.
Додаток 2.
Адам Міцкевич
«Буря»
Вітрила
зірвано, ревіння, шум завії,
Тривожні
голоси і пом зловісний рик,
Із рук
матросових останок линви зник,
Згасає
сонця диск – і гаснуть з ним надії.
В
тріумфі бурянім, серед шумливих стін,
Що вгору
зносять в безумній круговерті,
Ступив
на корабель жорстокий геній смерті,
Як воїн,
що іде на приступ між руїн.
Півмертві
там лежать; той руки он ламає,
А той
товаришам прощання посилає,
Той
ревно молиться, щоб гибелі втекти.
Один лиш
із гурта – самотній чужаниця –
Гадає:
щастя той у світі міг найти,
Хто
друзів має ще, той може ще молиться.
Додаток 3.
Адам Міцкевич
«Гробниця Потоцької»
«Гробниця Потоцької»
Зїв’яла ти в краю, заквітчанім весною,
Трояндо молода, бо линули в імлі
Від тебе юні дні, злотисті мотилі,
I спогадів черву лишали за собою.
Чому так світяться громадою ясною
Зірки, до польської обернені землі?
Чи то не погляд твій, в печалі, у жалі,
Сліди повипікав огненною сльозою?
О полько! Як і ти, я вмру на чужині.
Хай приязна рука мене хоч поховає!
Тут мандрівці ведуть розмови негучні,
І вчую я слова, що чув у ріднім краї,
Поет, складаючи тобі на честь пісні,
Побачить гроб і мій — для мене заспіває.
Трояндо молода, бо линули в імлі
Від тебе юні дні, злотисті мотилі,
I спогадів черву лишали за собою.
Чому так світяться громадою ясною
Зірки, до польської обернені землі?
Чи то не погляд твій, в печалі, у жалі,
Сліди повипікав огненною сльозою?
О полько! Як і ти, я вмру на чужині.
Хай приязна рука мене хоч поховає!
Тут мандрівці ведуть розмови негучні,
І вчую я слова, що чув у ріднім краї,
Поет, складаючи тобі на честь пісні,
Побачить гроб і мій — для мене заспіває.
ДОДАТОК 4.
Зразок теки
учнівського дослідницько-творчого проекту.
Дослідницько-творчий проект на тему:
«Провідні мотиви поезії «Буря»
із циклу
А. Міцкевича «Кримські сонети».
Підготувала
група №2
учнів 9 класу
ЗОШ І-ІІ
ст. с. Винятинці
Вчитель
– консультант Юрчик О. Р.
2013 року.
ЗМІСТ
Перша сторінка –
титульна.
Друга сторінка –
текст сонета.
Третя сторінка –
паспорт проектної роботи
Четверта
сторінка – виразне читання
Пꞌята сторінка –
історія написання твору
Шоста сторінка –
ілюстрація до твору.
Сьома сторінка –
ідейно-тематичний аналіз.
Восьма сторінка
– запитання до груп.
Девꞌята сторінка
– висновок.
Десята сторінка
– зауваження і пропозиції.
Паспорт проектної роботи
1.Назва проекту.
«Провідні мотиви сонета «Буря» із циклу А. Міцкевича «Кримські сонети».
2. Мета:
дослідити історію написання вірша, ідейно-тематичний зміст та провідні мотиви
та настрої сонета «Буря».
3. Керівник
проекту - Юрчик Роман.
4. Консультанти:
a)
учень – літературознавець – Денис
Богдан.
b)
учень – знавець поезії – Кузема Марія.
c)
учні – аналітики – Юрчик Роман і
Маліновська Іванка.
d)
художник – оформлювач – Бойко Віра.
5.
Міжпредметні звꞌязки: історія України,
географія, образотворче мистецтво, інформатика.
6. Група у
складі 5 чоловік.
7. Тип проекту –
дослідницько-творчий.
8. Замовник
проекту – вчитель світової літератури Юрчик О.Р.
9. Завдання:
a)
Дослідити історію написання сонета
«Буря»;
b)
Виразне читання поезії напамꞌять ;
c)
Створення ілюстрацій і презентацій;
d)
Ідейно – тематичний аналіз.
10. Обладнання.
Тека проекту. Діапроектор.
11. Розподіл
доручень.
Адам Міцкевич «Буря»
Вітрила зірвано, ревіння, шум
завії,
Тривожні голоси і пом зловісний
рик,
Із рук матросових останок линви
зник,
Згасає сонця диск – і гаснуть з
ним надії.
В тріумфі бурянім, серед шумливих
стін,
Що вгору зносять в безумній
круговерті,
Ступив на корабель жорстокий
геній смерті,
Як воїн, що іде на приступ між
руїн.
Півмертві там лежать; той руки он
ламає,
А той товаришам прощання посилає,
Той ревно молиться, щоб гибелі
втекти.
Один лиш із гурта – самотній
чужаниця –
Гадає: щастя той у світі міг
найти,
Хто друзів має ще, той може ще
молиться.
Історія написання сонета
В самотності і надзвичайній тузі
за батьківщиною блукає, поет крутими схилами берегів милуючись неосяжними
просторами Чорного моря. Бушує морська стихія і душевна стихія ліричного героя.
У
сонеті «Буря», який є свого роду знаковим, оскільки інтерпретує один з найбільш
показових для поетики романтизму мотивів – розбурханої символом свободи і
вільного воле вияву, тих пристрасних стихій, які вирують в душі людини.
Морська
стихія уподібнюється душевній бурі у віршах інших відомих романтиків Байрона,
Пушкіна, Лермонтова породжуючи, які і в сонеті Міцкевича думки про порушення в
гармонії в житті людини.
Ідейно-тематичний зміст
Поезія Адама Міцкевича «Буря» за
жанром відноситься до сонетів і входить у цикл збірки «Кримські сонети».
Тема сонета: змалювання морської стихії, бурі на Чорному морі,
яка приносить смерть тим, хто попадає у її круговерть. І тільки надія і молитва
може врятувати.
Ідея: автор передає душевний порив ліричного героя. Вияв бути
вільним, бажання вирватися із неволі, щоб ще зустрітися з друзями.
Головним героєм є ліричний герой, що передає душевний стан самого
автора.
Автор використовує ряд художніх засобів:
-
метафори:
«згасає сонця диск», «гаснуть з ним надії», «жорстокий геній смерті»,
«самотній чужаниця».
-
епітети:
«буряний тріумф», «шумливі стіни», «безумна круговерть».
-
порівняння: «як воїн, що йде на приступ між руїн».
Запитання до груп - суперників
№1. Яким є ліричний герой сонета «Акерманські
степи»?
Відповідь.
Самотній, милується природою,
прислухається до звуків, тужить за друзями, сумує за Батьківщиною, розмірковує
про свою долю.
№2. Зверніть
увагу на зміст другої строфи, про що розповідають перший і другий рядки сонета
«Гробниця Потоцької»?
Відповідь.
Ці рядки розповідають, що рої
ясних зір, то сльози польки – бранки, що символізує пекельну тугу за рідним
краєм.
Висновок
Досліджуючи провідні мотиви і настрої сонетів Адама Міцкевича ми дійшли
до висновку, що в поезії автор передає свій душевний стан, перебуваючи далеко
від батьківщини і сумуючи за нею, через порівняння із безжальною бурею, яка
здатна зламати і знищити. Однак, вона не лякає його. Бо він оптиміст і його
тверда віра надає йому сил, і віра в те, що поряд є друзі допомагає врятувати
від душевної стихії.
****************************************
План-конспект уроку
з світової літератури в 7 класі
Тема:Робін Гуд і
Олекса Довбуш – месники за народні кривди.
Мета:Ознайомити учнів
з легендарною історією англійського та українського народу за часів життя
легендарних месників і захисників бідних:Робіна Гуда та Олекси Довбуша;навчити
аналізувати і робити власні висновки щодо характерів та вчинків
героїв;продемонструвати як благородні вчинки месників відображені в усній
народній творчості;виховувати почуття гідності, доблесті, справедливості,
патріотизму.
Обладнання: Тексти балад про
Робін Гуда; текст легенди про Олексу Довбуша; диск з аудіо-записом пісні про
О.Довбуша; ілюстрації із зображенням героїв.
Тип уроку:урок-аналогія.
ХІД УРОКУ
Доля
сміливого любить
Англійське
прислів’я.
1.Організаційний момент.
2.Актуалізація опорних знань.
- Твори якого
жанру ми вивчаємо?
- Що таке
фольклорна балада?
- Які балади ми
вивчили? (Сербську народну баладу про
Робіна Гуда)
- Назвіть друзів
та ворогів Робіна Гуда.
- Які проблеми
порушуються у творі? (У баладі втілена
мрія простих людей про благородного захисника від кривдників та всілякої
несправедливості)
- Чи відомі вам
аналогічні герої-месники в Україні?(Кармелюк,Олекса
Довбуш)
3.Оголошення теми і мети уроку.
4. Сприйняття й засвоєння учнями
навчального матеріалу.
4.1. Слово вчителя.
- Образи
сміливих людей висвітлено у фольклорі та літературі різних народів. Називаються
вони, звичайно, по-різному: богатирі, лицарі, герої, месники тощо. Але
спільне
в них те, що вони завжди сильні,
красиві, мужні, вміють захистити слабших, бідних, знедолених.
4.2.Робота з епіграфом.
- Як ви розумієте
англійське прислів’я «Доля сміливого
любить»?
Чи залежить доля
людини від її вчинків?
4.3.Проблемне запитання
- Прочитайте
вислів Чарльза Діккенса «Май душу, май
серце і будеш людиною на всі часи».
Чи можна цими словами охарактеризувати Робіна Гуда та Олексу Довбуша?
Сьогодні на уроці ми повинні з’ясувати,
яка має бути людина, щоб про неї пам’ятали і наслідували,і чи є такими наші
герої?
4.4.Перевірка виконання дослідницької
роботи учнів.
4.4. Робота в групах.
У формі програми «Телеміст» ,вчитель у ролі ведучого , задає запитання учасникам
програми – жителям міст Локслі та Косів за планом випереджувальних завдань для
учнів – учні демонструють свої дослідження, відповідно поставленого проблемного
запитання.
ГРУПА №1. «Жителі міста Локслі (Англія)»
1.Робін Гуд. Хто він? Чи був він
насправді?
(Відповідь) Вчені довели ряд досліджень
і вважають, що описані в баладі події дійсно відбулися в ХІІ – ХІІІ ст.. Це
часи правління короля Річарда Левове Серце, Генріха ІІІ, Едуарда.
У легендарного Робіна Гуда є кілька історичних прототипів, що жили в
різних місцях. За однією версією Робін був саксонським дворянином, позбавлений
спадку – інші, що був мельником, чи селянином.
В судових архівах Йоркшира
згадується житель міста Робін Гуд, який відмовився воювати з шотландцями, а
після покаранні – конфіскації будинку подався в ліс та займався браконьєрством.
Ім’я Робіна Гуда було поширене в Англії. Найбільше легенд записано в місті Локслі.
В Кіклейському монастирі є могила, де
похований «Той хто назвав себе Робін Гудом». Ім’я Робін Гуд – означає ліс. Жили
розбійники у Шервурдському лісі, носили зелений одяг.
2.Які ще балади існують про Робіна Гуда
в Англії? Підготувати переказ двох балад.
( Всього відомо 40 балад про Робін Гуда.
Вони об’єднані у два великі цикли «Мала пісня про діяння Робін Гуда» і «Діяння
Робін Гуда». )
Учні переказують балади «Робін Гуд і
герфордський єпископ» та «Робін Гуд і гончар».
3.Чи вшановується пам'ять про
легендарного героя в сучасній Англії?
(Вже 400 років в першу неділю травня в
Англії визначають день Робін Гуда, вшановуючи пам'ять стрілецькими змаганнями.
На честь пам’яті легендарному герою поставлені пам’ятники, названі вулиці.)
4.В яких інших літературних жанрах
зустрічається образ Робіна Гуда?
(Образ Робін Гуда висвітлено в художній літературі світових
письменників: Вальтер Скотт «Айвенго»,Гершензон, Михайло Абрамович
«Робін Гуд», Леонід Філатов «Велике
кохання Робін Гуда»,Олександр Дюма «Робін Гуд – у вигнанні».Софія Радзієвська
«Тисячолітня ніч»).
5.Навести приклади екранізації долі
легендарного месника.
(«Пригоди Робін Гуда», «Робін і Меріам»,
«Стріли Робін Гуда», «Робін з Шервуда»,Робін Гуд – принц
грабіжників»,телесеріал «Робін Гуд».
ГРУПА №2. «Жителі міста Косів(Україна)»
1.Створити історичну пам’ятку життя
Олекси Довбуша.
(У сузір'ї національних героїв України
яскраво сяє образ неповторного лицаря – Олекси Довбуша. Карпатське опришківство
залишило помітний слід в історії українського народу. Ще і досі на Прикарпатті,
Закарпатті й Буковині знаходимо печери, скелі, річки, долини, які народ
пов’язує з борцями проти кріпацтва – опришками та їх прославленими ватажками,
що боролися за визволення поневоленого народу.
Батько Василь Довбуш належав до найбіднішої верстви сільського населення
– комірників,які не мали навіть своєї хати і змушені були тіснитися в найнятій
комірці. Єдиним способом існування, як засвідчують очевидці, були для родини
Довбуша декілька овець, що паслися в череді на гірських полонинах.
Народився Олекса 1700 року на Галичині. Малим хлопчиком він,не однієї
весни, піднімався з батьком на полонини пасти овець. Вже тоді він був свідком
шахрайства, насильства й знущання з боку орендарів, котрі у гонитві за прибутками
не зупинялися ні перед чим.
Олекса мав брата Івана,дружину,котра
стала учасницею походів 1741-1745 рр. і перебувала в опришківському загоні.
Єдиним захисником поневолених селян
були тоді опришки, звані в народі «чорними хлопцями».Про сміливих, дужих і
справедливих уже тоді народжувалися перекази і легенди. Молодий Олекса, неодноразово
чув про опришків, зустрічався з ними на полонинах.
Невдовзі залишає Олекса батька і
матір і йде в опришки, щоб боротися за селянську правду. « Зібрався собі
Олекса,- говориться в народному переказі, - і пішов розбивати тих панів, що хлопам
кривду робили: «Незвичайна сміливість, за вдячність, неабиякі організаторські
здібності, ненависть до ворогів сприяли тому,що навколо Довбуша згуртувалися
опришки,з якими він робив успішні наскоки на шляхту. За лицарство й чесність
народ високо цінував Олексу. Навіть ідеологи Австрійської монархії визнавали,Що
Довбуш вважається не за звичайного грабіжника, хоч він убивав і нищив, але
прямо за героя, якого народ має у великій пошані…»)
Словникова робота.
Опришки-
борці проти кріпацтва та визволення українського
народу проти іноземного поневолення.
2.Чи має відображення образ Олекси
Довбуша в українському фольклорі?
(Переказ та демонстрація легенди про
Олексу Довбуша.) Додаток1. (слайди)
3.Як вшановується пам'ять легендарного
героя в Україні.
( Вшановуючи пам'ять про месника, його ім’ям названо вулиці, пам’ятні місця:
гори і Карпатах, печера на горі Говерлі, скеля поблизу Яремчі. В нашій
місцевості, в селі Монастирок Борщівського району є відбиток долоні Олекси
Довбуша на стінах печери. Ми гордимося, що народний герой ходив по нашій землі.)
4.Як образ народного героя відобразився
в українській літературі та інших видах мистецтва?
( Образ
народного героя відтворений в
літературі : роман « Опришки »
В. Тужицького.)
5. Чи знайшов своє відображення Олекса
Довбуш у інших видах мистецтва?
(Образ Олекси Довбуша знайшов своє місце: в
музиці – балет Анатольського «Хустка Довбуша»; в образотворчому мистецтві-
гравюра «Довбуш» Кульчицької; в кіноматографії «Олекса Довбуш» за сценарієм
Л.Дмитренка і Б.Іванова.)
Слово вчителя.
- Перед тим як
перейти до останнього питання нашої передачі я хочу дати можливість прослухати
українську народну пісню «Олекса Довбуш» і цим довести, який талановитий наш
український народ. Ми, українці ніколи не забували благородних вчинків простих людей. Де, як не в усній
народній творчості неграмотні люди могли зафіксувати мужність, відвагу, любов
до рідної землі? Це пісні та думи про Кармелюка, про Марусю Чурай, Олексу
Довбуша,Степана Бандеру.
Прослуховування пісні «Олекса Довбуш»
- Пісню про Олексу
Довбуша знають і співають у кожній родині,
на весіллях,на вулиці. Вона не дає нам забути нашу історію.
6. Чи
є Олекса Довбуш та Робін Гуд людиною на всі часи?
(Жителі міст Локслі та Косова доводять свою
думку відповідно вислову Ч.Діккенса «Май
душу, май серце і будеш людиною на всі часи» )
5. Підсумок уроку.
5.1.Заключне слово вчителя
-Сьогодні ми
згадали історію народів Англії та України за часів життя доблесних рицарів та
народних месників. Ми торкнулися пам’яті героїв. Ми дізналися більше про їхні
благородні справи. Ми побачили, що народ любить і шанує таких людей, бо вони
мають велику любов в серці до свого народу, їхня душа – то душа народу.
Не забувайте, діти, наших героїв, беріть
їх для наслідування!
5.2. Вправа « Мікрофон»
1. Що я хочу
успадкувати у Гобіна Гуда і Олекси Довбуша?
2. Чи є серед
наших сучасників аналогічні герої?
5.2.Оцінка результатів діяльності учнів
на уроці.
5.3.Домашнє завдання.
- Написати листа
одному із героїв.
Легенда про Олексу Довбуша
Олекса
Довбуш — відомий образ закарпатського “Робін Гуда” і серед сучасної української
молоді, і серед людей старшого покоління.
Ріс Олекса
простим сільським хлопцем, але з фізичними вадами — до 6 років він не міг
ходити. А одного разу побачив маленький хлопчик, як у загорожі душиться
телятко. Шкода стало хлопцеві маленьку тварину, той взяв і врятував її. З того
дня Олекса почав ходити.
Так ріс і мужнів
Олекса Довбуш. Першим ремеслом, яке він освоїв, було пастухування. Одного разу,
коли Олекса пастухував овець, йому зустрівся справжній чорт. Але юнак не
злякався і вистрілив у нього. Аж тут з небес злетів янгол та мовив: “Твоє життя
буде недовгим, але твої подвиги надовго залишаться в пам'яті людей. Ти помреш
від власного волосу та ярої пшениці”.
Так пройшов
час. Довбуш освоїв друге ремесло — ковальство, і кував із батьком. Третьою
професією було будівництво, в тому числі — церков. Він будував церкву у Космачі
і угледів гарну дівчину — гуцулочку Марічку, яку відразу покохав.
Одного дня
пан Яблонський приїхав до селища зі своїм сином на службу. І син, аби
підтвердити статус тутешнього пана, набрав для розваг місцевих дівчат, і
Марічку в тому числі. Але Олексі ця новина дуже не сподобалася і він вбив одним
ударом молодого нахабного пана прямо під церквою.
Якось Олекса
сказав, побачивши знущання панів над селянами: “Я не буду ґаздувати, а пани не
будуть панувати!” Подейкують, що після цієї події Довбуш втік у гори, де його
прийняв старий опришок. У горах молодий Олекса зібрав загін сильних, вірних,
мужніх парубків. Але спочатку кожний чоловік, хто бажав служити в загоні
Довбуша, мав пройти нелегкі випробування. Наприклад, треба було пройти по
зрубаному дереву, що лежало між двома скелями. Хто не втримається на дереві —
тому не місце в загоні. А потім випробували на мужність і стійкість: клали руку
на пеньок, а сокирою забивали попри самі пальці, іноді зачіпаючи навіть нігті.
Хто забере руку — тому не місце в загоні.
Так загони
Довбуша почали бити і грабувати панів і віддавати бідним панське майно. Звісно,
жодному панові це не подобалося і кожен із них мріяв про смерть нахаби. Назрів
у них план: схопити Марічку в надії на те, що на допомогу приїде Олекса, і вони
його вб'ють. Так і схопили Марічку та повезли в Коломию. Дізнавшись про це,
Олекса сів на коня та таємно від хлопців поїхав визволяти Марічку. На щастя,
хлопці із загону дізналися про наміри Довбуша, поїхали за ним слідом та встигли
визволили Марічку і врятувати парубка, якого пани вже вели на шибеницю.
Після цих
подій батьки Марічки віддали її заміж за заможного гуцула Двінчука, якого
дівчина зовсім не любила. І після весілля закохані зустрічалися і не цуралися
своїх щирих відкритих почуттів.
Окрім панів,
у Довбуша було немало ворогів, які несамовито бажали йому смерті. Був такий
Дідушко, який оголосив чималу винагороду за Довбушеву голову. Одного дня Олекса
відправив до Дідушка свого опришка, аби той поговорив із ним, але здоровий
міцний Дідушко навіть не схотів слухати опришка та побив його. Розлютився на це
Олекса, прийшов до хати Дідушкової, зв'язав його сина та почав танцювати Аркан,
тримаючи гуцульського сина однією рукою. А після танку порубав повстанець і
сина, и Дідушка, а молоко коров'яче вилив у річку, назва якої відтепер — Білий
Черемош.
Пани
втратили всяку надію на знищення Довбуша і його загону. Аж тут спала їм на
думку ідея: підкупити Дзвінчука — Марічкіного чоловіка. Дзвінчук працював у
лісі і ходив на працю на тиждень чи два. За цей час Дзвінчук зробив смертельну
кулю із ярої пшениці і поклав туди волос майбутньої жертви. Перед вбивством над
тією кулею було проведено 12 богослужінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар