Українська література

Виховний захід "Шевченко у віршах сучасних українських поетів"

   Щоб вшанувати пам'ять великого українського поета, письменника, художника, незламного борця за кращу долю нашого народу Т.Г.Шевченка учні 6,7 та 9 класів під керівництвом вчителя української мови і літератури Юрчик О.Р. зібрали аудиторію школи, батьків та односельчан біля погруддя Великого Кобзаря.

   Діти запалили свічку та провели поетичну годину пам'яті "Шевченко у віршах сучасних українських поетів". Продемонстрували  портрети молодих поетів-сучасників, ілюстрації до творів та прочитали їхні поезії. Оксана Дяків, Ліна Костенко, Леся Євгенівна Храплива, Людмила Яцура, Іван Коваленко, Анастасія Кириченко - це ті надзвичайні люди, чиї серця, помисли і таланти єдині із думками Тараса Шевченка. Для кого він був джерелом творчості, для кого улюбленим поетом, для кого учителем і наставником. У їхніх захоплюючих творах відобразилася життєва дорога поета від дитячих років до виконання Заповіту Великого Пророка.                                                                                                                       

   Ансамбль школи "Веснянка" виконав пісню "По діброві вітер виє..." та "Як умру - то поховайте..."

Урок № 5

Тема: Олександр Олесь. „Поход на Царгород”, „Княгиня Ольга”, „Ярослав Мудрий” – робота над змістом творів

Мета: ознайомити з змістом творів „Поход на Царгород”, „Княгиня Ольга”, „Ярослав Мудрий”; розвивати навички роботи в групі, виразного та усвідомленого читання поезій, вміння аналізувати прочитане; сприяти вихованню шанобливого ставлення до заповітів наших предків, прагнення до осмисленого виконання цих заповітів

Тип уроку: урок-екскурсія; вивчення нового матеріалу (з використанням інформаційно-комунікаційних технологій: мультимедійні слайди)

Обладнання: портрет О.Олеся, тексти творів „Поход на Царгород”, „Княгиня Ольга”, „Ярослав Мудрий”,  ілюстративний матеріал, комп’ютер, мультимедійний проектор

Міжпредметні зв’язки: історія України, українська література

Методи і прийоми: робота в групах, метод „Мікрофон”,„Асоціативний рядок”,

„Незакінчене речення”

Очікувані результати:

·        усвідомлено аналізуватимуть поезії;

·        поповнять словниковий запас;

·        навчаться проводити аналогії між минулим та сьогоденням;

·        висловлюватимуть власні міркування про зміст заповіту Ярослава Мудрого і його актуальність сьогодні.

Епіграф:

Люди й покоління – се тільки кільця

в ланцюгу великім всесвітнього життя,

а той ланцюг порватися не може

Л.Українка

Хід уроку:

I.Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1.     Літературні портрети Аскольда і Діра (від першої особи)

Довідка:

Я, Аскольд (Дір) – найперший, найславніший вояк дружини Рюрика. Мені нудно сидіти вдома. І я попрохав князя пустити мене і мого товариша на волю. Ось ми летимо в невідомий край. Коли ми вийшли на берег, я дізнався, що поляни зараз під хозарами, але прагнуть волі. Я гукнув: „За мечі!” Хозари налякалися і втекли в степи. Поляни стали вільними, а мене вибрали за князя.

2. Огляд учнівських ілюстрацій за змістом творів (юні художники)

III. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель: Наші предки вміли любити і ненавидіти, прощати і ставити на перший план загальнодержавні інтереси. О.Олесь возвеличує ідеал вірності: рідній землі, коханій, князю.

Отже, ми маємо змогу простежити моральні висоти наших предків: безкорисливу любов до батьківщини і ненависть до її ворогів, працьовитість, доброзичливість, щирість, вірність у коханні, уболівання за рідними і друзями.

Твори поета вчать нас любити свою історію, своє славне минуле, і в цьому велике патріотичне значення його творчого доробку.

IV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу

Робота в групах

I група „Поход на Царгород”

1. Виразне читання вірша О.Олеся „Поход на Царгород” (с. 127) – виступ оратора

2. Виступ історика (Слайд № 2-3)

В ніч на 18 червня 860 року над Константинополем чи Царгородом, як називали його наші предки, бушувала гроза. Безпечні греки веселились, охорона на вежах понапивалаcя, впевнена, що ніяке лихо не загрожує „цариці міст” з її міцними мурами. На ранок Константинополь був приголомшений: у Золотому Розі — затоці, вхід до якої особливо охоронявся, — грізно вишикувалося кілька сотень чужих кораблів. Під стіни столиці Візантії прийшов новий, незнаний досі ворог. Невдовзі греки довідалися і про його ім’я: роси. Відтоді, з того знаменитого походу, Русь чи народ Рос, як називали їх греки, стає відомим на міжнародній арені. Грецькі хроністи детально описали цей напад. А наш літописець Нестор надавав походові настільки важливе значення, що саме від нього вирішив почати систематичний виклад нашої історії: „У рік 860 стала прозиватися Руська земля”.

3. Самостійна робота учнів

Завдання: визначити тему та ідею поезії О.Олеся

Тема	Ідея
?	?

Довідка:

Тема: похід Олега на Царгород з метою встановлення торговельних відносин;

Ідея: уславлення мудрості, благородства, хоробрості, любові до рідної землі

4. Чи уважні ви?(літературознавці)

1.     Інша назва Константинополя? (Царгород)

2.     Що перетягли греки, щоб не пустити вояків в пристань? (ланцюги)

3.     Яка сила природи допомогла Олегові? (вітер)

4.     Хто не любив чужинців? (греки)

5.     Чим здається Царгород вдень? (вуликом)

6.     Що святочно цілував цар? (хрест)

7.     Кого послали до Олега греки? (послів)

8.     Чим було укрите Чорне море? (байдаками)

							1.
						2.
	3.
							4.
5.
						6.
						7.
			8.

Ключове слово: Царгород

II група „Княгиня Ольга”

1. Виразне читання вірша О.Олеся (с. 128) – виступ оратора

2. Історична довідка

Перший історик (Слайд № 4)

Улюбленим заняттям Ігоря було полювання. Якось, вистежуючи звірину в околицях Новгорода, юнак опинився аж поблизу Пскова. Там він запримітив потаємне місце, що могло б згодитися для полювання із засідки. Добратися до нього ближче заважала неширока річка. І тоді Ігор на протилежному боці узрів юнака у човні. Він підкликав його й попросив перевезти через річку. Коли ж човен пристав до берега, то Ігор побачив перед собою вродливу дівчину. То й була блаженна Ольга, яка своєю красою цнотливістю і розумом збентежила серце молодого хлопця. Через деякий час після того випадку Ігор, разом зі своїм родичем Олегом, відбув до Києва, аби сісти на княжий престол. Коли ж невдовзі потому настав час князеві одружуватися, то з усіх усюд до вельможних палат звозили юних красунь, аби вибрати з них наречену для молодого правителя. Але жодна з них не полонила ні його душі, ні серця. З пам’яті не зникав образ тієї незнайомки, що колись так вразила його своєю вродою й мудрістю. І відіслав Ігор свого родича Олега на далеку Псковщину, аби той розшукав дівчину й привіз її до Києва. Опікун виконав волю свого повелителя, й молоді одружилися. Невдовзі по тому помирає Олег, залишивши на юного князя відповідальні й численні проблеми самостійного владарювання.

Другий історик(Слайд № 5)

Початковий період правління видався для Ігоря складним і насиченим важливими подіями. Доводилося вести нескінченні запеклі війни з сусідніми державами, захищати свою землю від постійних ворожих зазіхань. На цей же період припадають і успішні зарубіжні походи княжої дружини. Ходив Ігор навіть на Царгород, завойовуючи і землі, і славу. Невдовзі в Ігоря і в блаженної княгині Ольги народжується син Святослав, у майбутньому батько святого і рівноапостольного князя Володимира. Роки правління Ігоря на великокнязівському престолі відзначалися благополуччям: багатство стікалося до нього з усіх усюд — і як дарунки, і як податі. Та все-таки смерть підстерігала князя. Скориставшись мирною перервою після тривалих військових походів, Ігор вирішив об’їхати свої володіння й зібрати данину. Приступивши до древлян, він згадав, що ці племена спочатку не визнавали його правління, аж поки не були підкорені знову. За це Ігор подвоївдля них подать, чим дуже засмутив їх, прирікши на неймовірну скруту. Порадившись, древляни вирішили розправитися з ненависним князем. Вони вичікували, поки князь відішле данину з основними силами до Києва, а сам лишиться у них з невеликим загоном дружинників. І врешті напали на князівський обоз під Коростенем, убили охоронців і самого князя Ігоря. Ця гірка звістка, долетівши до Києва, болем і тугою відгукнулася в серцях киян, а особливо його вірної дружини Ольги та сина Святослава.

Третій історик(Слайд № 6-7)

Древляни мали й інший зухвалий задум. Вони хотіли взяти княгиню Ольгу за дружину своєму князю Малу, а наслідника, малолітнього Святослава, умертвити. Вони спорядили дванадцять найдостойніших мужів, аби вони умовили блаженну Ольгу пристати на їхню пропозицію. Княгиня Ольга, тамуючи своє горе й скорботу за чоловіком, прийняла посольство з удаваною радістю, вислуховуючи хвалебні слова просебе та древлянського правителя, який хотів узяти її за дружину. Пообіцявши погодитися вийти заміж за Мала, Ольга запросила гостей завтра на бенкет, влаштований на їхню честь, і відправила їх на нічліг. Лише одну умову вона їм поставила: щоб з’явилися вони до неї так, як і прибули у Київ, — на човнах. Своїм слугам Ольга наказала викопати глибоку яму серед подвір’я заміського палацу, де наступного дня вона мала прийняти посольство. Уранці княгиня послала своїх мужів закликати сватів на бенкет. Посадивши їх у маленькі човни по одному, кияни понесли їх до княгині. Ольга, спостерігаючи зі своїх покоїв, наказала поскидати древлян до глибокої ями та засипати їх землею. Зробивши це, вона послала свого гінця до древлян з умовою: вона готова прийняти пропозицію Мала, якщо делегація буде ще численнішою та повноважнішою за попередню. Древляни поспішили спорядити цього разу п’ятдесят знатних чоловіків. Коли вони прийшли до Ольги, то княгиня запропонувала їм з дороги помитися. Щойно гості зайшли до лазні, як двері її було замкнено, а довкола розкладено солому й хмиз. Лазня спалахнула, поховавши в полум’ї древлянських старійшин з їхніми слугами. І знову Ольга посилає гінця до своїх ворогів. Вона просить приготувати мед та всяке питво й їжу на тому місці, де було вбито Ігоря. Вона хоче, прибувши до них, спочатку відбути тризну за своїм чоловіком, а вже потім — прийняти шлюб. Древляни на радощах усе зробили так, як того хотіла Ольга. Кня-гиня вирушила в похід з великим військом, мов збиралася не на весілля, а на війну. Місцеві жителі вийшли назустріч у святковому одязі, готові слугувати майбутній повелительці. На запитання древлян про своїх послів Ольга відповідала, що вони їдуть іншою дорогою з її посагом. Відбувши поминальний обряд за Ігорем, княгиня повеліла насипати на його могилі величезний курган. А потім, перевдягнувшись у світле вбрання, Ольга наказала розпочинати бенкет. Коли древляни перепилися, вона наказала своїм воїнам розправитися з ворогами. Так відомстила княгиня за смерть свого чоловіка. Наступного року Ольга вирушила в похід уже зі своїм сином Святославом. Древляни вийшли їй назустріч великим числом, охоплені бажанням помститися підступній княгині за тисячі загиблих своїх одноплемінників. У жорстокій січі перемогла київська дружина, відтиснувши противника до стольного града Коростеня. Облога міста тривала близько року. Переконавшись, що заволодіти містом так просто не вдасться, Ольга застосувала хитрість. Аби зрештою припинити безглуздий спротив, княгиня пропонує древлянам сплатити їй мізерну подать — з кожного двору по три голуби та по три горобці. Древляни легко погодилися на таку пропозицію, навіть посміялися з примітивного жіночого розуму. Вони зібрали живність і передали киянам. Ольга ж роздала її своїм воїнам з наказом, щоб пізно ввечері вони до кожного голуба і кожного горобця прив’язали ганчірку, насичену сір-кою, і, підпаливши її, відпустили птахів у повітря. Воїни виконали цей наказ, і птахи з маленькими факелами з усіх кінців полетіли на ночівлю до своїх гнізд, освітлюючи завмерле місто. Коростень запалав. Населення, рятуючись від вогню, вибігло за мури, наражаючись на мечі князівської раті. За лічені години місто перестало існувати, а його мешканців майже всіх було винищено. Такою була помста княгині Ольги за свого чоловіка Ігоря. І почала вона потім княжити на своїй землі уже не як жінка, а як сильний, розумний і вольовий муж. Через кілька років по тому Ольга вирушає до Константинополя, де приймає святе хрещення. Повернувшись до Києва з новим ім’ям (після хрещення — Єлена), княгиня енергійно почала проганяти пітьму ідольського нечестя. Вона створює першу церкву в ім’я святителя Миколая на Аскольдовій могилі і багатьох киян повертає до спасительної християнської віри. Саме від неї отримав перші уроки істинного благочестя і майбутній хреститель Київської Русі її внук Володимир. Упокоїлася блаженна Ольга після многотрудного і подвижницького життя 11 липня 969 року у дев’яностолітньому віці. Поховали княгиню за її волею з честю і за християнським звичаєм.

3. Самостійна робота учнів

Завдання: визначити тему та ідею твору О.Олеся

Тема	Ідея
?	?

Довідка:

Тема: перше знайомство князя Ігоря зі своєю майбутньою дружиною Ольгою;

Ідея: возвеличення краси й вірності княгині

4. Чи уважні ви?(літературознавці)

1. Дружина Ігоря? (Ольга)

2. Хто постав перд дівчиною в зброї на коні? (лицар)

3. Закінчіть речення: Сонце встало. Вітер... (спить)

4. Ким до смерті була Ольга Ігореві? (другом)

5. Кого послав по Ольгу князь? (сватів)

				1.
				2.
3.
	4.
		5.

Ключове слово: Ольга

III група „Ярослав Мудрий”

1. Хто це?

Імення він прекрасне мав

І ним себе прославив,

Також закони він писав

Для Руської держави.

Для європейських королів

Він тестем був і сватом,

На різних мовах говорив,

Та ще любив читати.

Про кого мову я веду?

Про кого відповідь я жду?

(Ярослав Мудрий)

2. Виразне читання вірша О.Олеся (с. 129) – виступ оратора

3. Історична довідка

Перший історик(Слайд № 8)

Ярослав Мудрий, син Володимира, народився близько 980 p., невдовзі після утвердження в Києві його батька. Матір’ю його була князівна Рогнеда, яку Володимир силоміць узяв за дружину, вбивши її батька і братів.

За Ярослава на Русі розвинулося монастирське життя, яке лише зароджувалося за Володимира. Трохи південніше Києва, на високому гористому березі Дніпра преподобний Антоній заснував знаменитий Печерський монастир. При Софії Київській та її митрополичій кафедрі Ярослав Мудрий організував освітній центр, де було створено першу на Русі бібліотеку, яка займалася великою перекладацькою діяльністю. З грецької на старослов'янську мову, зрозумілу всім освіченим людям Русі, перекладали книги не тільки церковного, а й світського змісту. Провідну ідейну та організаційну роль у культурно-просвітницькій роботі відігравав один з найближчих сподвижників Ярослава Іларіон, який раніше уславився своїми творами і промовами. Довкола Ярослава та Іларіона при Софії Київській утворилася своєрідна академія — гурток добре підготовлених книголюбів, зайнятих не лише переписуванням та перекладом старих літературних текстів, а й творенням нових. Тут до 1037 р. було складено перший на Русі літописний звіт, який поклав основу наступному давньоруському літописанню.

Другий історик(Слайд № 9-10)

З ім’ям Ярослава пов’язане створення видатної пам’ятки вітчизняного середньовічного права — зводу законів „Руська Правда”. За любов до знань і розсудливе, обачне управління державою Ярослава прозвали в народі „Мудрим”. Цей почесний епітет невіддільний від його імені.

Помер Ярослав Мудрий 20 лютого 1054 р. у своїй резиденції під Києвом — Вишгороді. В останні дні біля нього був улюблений син Всеволод, який перевіз тіло батька до Києва і спільно з братами та онуками покійного поховав його в мармуровому саркофазі в Софійському соборі.

Правління Ярослава Мудрого було одним із блискучих періодів в історії Київської Русі. Якщо завданням Ігоря і Святослава було утвердження давньоруської держави як провідної сили Східної Європи, метою Ольги і Володимира — прилучення Русі до християнської віри й основ візантійсько-православної традиції, то Ярослав Мудрий, відновивши державну єдність після смут і усобиць перших років по смерті Володимира, зосередився на мирній творчій праці. Саме за Ярослава було закладено ті основи вітчизняної культурної традиції, які, проявляючись в архітектурі та історіографії, образотворчому мистецтві й суспільній думці, книжковій освіченості й монастирському житті, продовжували розвиватися у східнослов’янських народів протягом усіх наступних століть. За його князювання культура Русі, прилучена до досягнень християнської цивілізації, розкрилася в усій повноті й багатстві, а Київ став одним із найбагатолюдніших і найкрасивіших міст Європи.

4. Словникова робота (мовознавці)

Небавом – незабаром;

Берло – палиця, оздоблена коштовним камінням, символ влади;

Скоморохи – мандрівні актори;

Сян – річка у Карпатах;

Боян – поет-співець часів Київської Русі

5. Самостійна робота учнів

Завдання: визначити тему та ідею вірша О.Олеся

Тема	Ідея
?	?

Довідка:

Тема: змалювання життя та діяльності Ярослава;

Ідея: уславлення мудрості Ярославого заповіту: „Не сваріться, жийте в згоді…йдіть до спільної мети”; засудження дій його нащадків

      6. Цитатна характеристика Ярослава, його діяльності(літературознавці)

„Асоціативний рядок”

IV. Закріплення знань, умінь і навичок

Метод „Мікрофон”

- Що змусило Олега вирушити в похід на Царгород? Які риси характеру українців проявилися в поході? (II групі)

- Як описи природи допомагають краще уявити образ Ольги, її мрії та сподівання?(III групі)

- Ярослав Мудрий – князь-завойовник чи князь-будівничий?(I групі)

V. Підсумок уроку. Оцінювання учнів

Метод „Незакінчене речення”

- Особисто мені найбільше сподобався твір..., тому що…

- Обов’язок кожного з нас – виконувати заповіти наших попередників, адже...

VI. Домашнє завдання

Достатній рівень:

-         Прочитати казку„Микита Кожум’яка” (с. 135) та народну казку „Кирило кожум’яка”

Високий рівень:

     -    Виписати художні засоби, використані О.Олесем в поезіях „Поход на Царгород”, „Княгиня Ольга”, „Ярослав Мудрий”;

     -    Намалювати ілюстрації за змістом творів(юним художникам);

  -   Для допитливих: історико-архітектурні пам’ятки часів Київської Русі (Змієві вали)

Використані джерела:

1.     Мовчан Р.В. Українська література: Підручник для 5-го класу загально освіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2005. – 240 с.: іл.

2.     Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / за ред. Р.В. Мовчан. – К.: Ірпінь, 2005

3.     Волосюк М. Інтерактивні форми роботи на уроці // Завуч. – 2006. № 16-18. – С. 70-78.

4.     Інтерактивні технології на уроках української словесності / Укладач Раїса Орищин. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. – 160 с.

Урок № 6

Тема: Олександр Олесь. „Микита Кожум’яка” – робота над змістом твору. Драматичний твір і його побудова, гіпербола

Мета: ознайомити з змістом драми-казки, визначати напружені епізоди твору, ознайомити учнів із поняттям, драматичний твір і його побудова, гіпербола; критично сприймати художні оповіді, набувати навичок історичної правди про долю землі, народу; сприяти вихованню сили духу, волі, вміння боротися і перемагати

Тип уроку: урок-мандрівка; вивчення нового матеріалу (з використанням інформаційно-комунікаційних технологій: мультимедійні слайди)

Обладнання: індивідуальні картки, ілюстрації до твору “Микита Кожум'яка”, схема про побудову драматичного твору, комп’ютер, мультимедійний проектор

Міжпредметні зв’язки: українська література, географія, історія України

Методи і прийоми: робота в групах, метод „Мікрофон”,„Асоціативний рядок”,

діаграма Вена

Очікувані результати:

·        виразно в особах читатимуть драму-казку;

·        поповнять словниковий запас;

·        вмітимуть виділяти в творі найнапруженіші епізоди;

·        розглядатимуть своєрідність побудови драматичного твору.

Хід уроку:

I.Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Художні засоби, використані О.Олесем в поезіях „Поход на Царгород”, „Княгиня Ольга”, „Ярослав Мудрий”

„Поход на Царгород”	„Княгиня Ольга”	„Ярослав Мудрий”
Порівняння: наче вир, кипить, торгує; море диха, як живе	Порівняння: чарівна сама, як ранок	Порівняння: зацвіла, як пишний сад; а незгода, наче вітер
Антитеза: вдень він вуликом здається, а вночі – чудесним сном	Епітети: тихий, теплий літній ранок	Епітети: розумний; окаянним
Метафора: ллється хвилями народ	Метафори: сонце встало; вітер спить; думка – сонце; очі – сині небеса	Метафори: вінок безсмертний

2. Ілюстрації за змістом творів(юні художники)

3. Індивідуальне опитування:

Картка №1

   Що ви дізналися про князя Олега з вірша “Поход на Царгород” Олександра Олеся?

Картка №2

Дайте характеристику образу князя Ігоря (з поезії Олександра Олеся “Княгиня Ольга”).

Картка № 3

   За які дії, вчинки князя Ярослава називали Мудрим?

   4. Фронтальне опитування

   1. Чому Олександр Олесь назвав збірку “Княжа Україна”? Коли вона була надрукована?

   2. З яких джерел брав письменник матеріал для своєї книги?

   3. Як дбав про свою державу князь Ярослав Мудрий?

   4. На кого з князів Київської Русі ви хотіли б бути схожими? Чому?

   5. Хто такий Кирило Кожум’яка? Що про нього ви чули або читали? (Кирило Кожум’яка — образ багатиря-змієборця у героїко-фантастичних казках.Жив він, за переказами, у Києві над Дніпром).

  III. Мотивація навчальної діяльності

Рідна земля, давня Русь-Україна та її народ у променях сонцесяйного Олесевого слова відсвічують найвищими людськими чеснотами, постають у славі й непроминущості. Ми дізнаємося на цьому уроці про особливості драматичного твору, роль художнього перебільшення – гіперболи, про героїзм простих людей – вірних синів рідної землі.

IV. Сприймання та засвоєння навчального матеріалу

Вчитель:

   Автор підкреслює, що справжніми героями і захисниками рідного краю разом із князями були й прості люди. Так, ідучи на самопожертву, син кожум’яки перемагає печенізького велета (у казці-драмі “Микита Кожум’яка”), маленький хлопчик сповіщає воєводу Претича про облогу Києва (з тексту “Печенізька облога Києва”)... Олександр Олесь висловлює віру в народні сили, бо “народ доріг до щастя без князів шукати став”. Віру в народні сили автор висловлює у драмі-казці “Микита Кожум’яка”.

1. Робота з таблицею

Вчитель:“Микита Кожум’яка” дещо відрізняється від традиційної форми побудови драматичного твору, хоч і має його елементи. Має схожість і з казкою. Найперше тут діє казковий персонаж, наділений надзвичайною силою. Як і в казках, найбільшого напруження набуває розповідна частина твору, у якій описано битву за правду, справедливість, чесність.

   Отже, а своїми жанровими ознаками, “Микита Кожум’яка” — це драма-казка.

2. Виразне читання твору за особами (с. 135)

3. Словникова робота (юні мовознавці)

Джура – зброєноцесь;

Єдваб – коштовна шовкова тканина;

Днесь – сьогодні;

Криця – сталь

   4. Обмін враженнями від драми-казки:

- Чи сподобався твір, чим саме?

- Що є незрозумілим, шокуючим?

Вчитель:

Гіпербола– поетичне перебільшення властивостей чи ознак когось або чогось. Наприклад, Іван-богатир приніс додому панську комору зі збіжжям, названий батько одним поглядом спалив млин, хлопець м’яв шкіру і роздер її, вирвав шматок м’яса з бика тощо (запис до літературознавчого словничка).

5. Усна бесіда за питаннями рубрики “Вчимося уважно читати” –  ст. 149 у підручнику.

   6. Самостійна робота

   Завдання: визначити тему та головну думку твору

Довідка:

   Тема: боротьба народних богатирів із ворогами, зажерливим змієм;

   Ідея: уславлення народного героя-богатиря

   7. Опис та риси характеру Кожум’яки(асоціативний рядок).

8. Робота в групах

   Завдання: виписати художні засоби, використані автором в творі (див. додаток № 3)

I група: Картина перша;

II група: Картина друга;

III група: Картина третя;

IV група: Картина четверта

   9. Гра “Шукачі скарбів”

Завдання: знайти гіперболи у творі Олександра Олеся “Микита Кожум'яка”.

   (“їхні руки з криці куті... ”, “І, як звірі, в гніві люті”, “вже з трьох літ боров мене”, “Раз колись коня мій син перекинув через тин”).

   10. Юні літературознавці

   Завдання: порівняти образ Микити Кожум’яки (драма-казка „Микита Кожум’яка” О.Олеся) з Кирилом кожум’якою (народна казка „Кирило кожум’яка”) – діаграма Вена

    11. А чи знаєте ви історико-архітектурні пам’ятки часів Київської Русі?

Перший географ (Слайд № 2-3)

Захищаючись від агресивних набігів, осілі племена спорудили багатокілометрові фортифікаційні комплекси, що були не лише оборонними твердинями, а й умовними межами земель. Для українських систем валів характерна глибока ешелонованість. Наприклад, від Києва на південь до ріки Рось через кожні 10-20 кілометрів ми зустрічаємо чергову фортифікаційну смугу. Лише на Поділлі Змієві вали суцільні, як правило ж, системи валів являють собою не суцільну межу, а фрагментарні укріплення, що тягнуться 10-30 кілометрів, потім перериваються лісами чи балками, – і знову виникають. Системи фортифікації, поряд з валами, включали ще й рови, розташовані безпосередньо перед валами.

На окремих ділянках споруди носять різні назви, характерні для конкретних місцевостей – Великий вал, Маленький, Чорний, Отаманський, Половецький, Окоп, Перейма, Турецька гребля. Іноді той самий вал на одній ділянці має назву Змієвого, а в іншій частині називається Трояновим, начебто по імені давньоруського триголового бога-воїна Трояна, що зображався верхи на вороному коні.

Другий географ(Слайд № 4)

В Україні прийнято виділяти одинадцять груп пам’яток:

1.     Змієві вали Київщини – найбільша система укріплень на правому березі Дніпра. Загальноприйнято Змієвими називати саме залишки валів по ріках Віта, Червона, Трубіж, Стугна і Рось, які й по сьогодні збереглися в гарному стані, досягають місцями п'ятнадцяти метрів висоти і кількох десятків кілометрів у довжину. Якими ж вони були в старовину?! Тут же, неподалік, розташовані споруди грандіозного Київського укріпрайону, зведеного напередодні 2-ї Світової війни.

2.     Змієві вали Переяслава – двовалова система укріплень неподалік нинішнього міста Переяслав-Хмельницький Київської області.

3.     Змієві вали Посулля – назва широкого валу, що тягнеться по правому березі ріки Сула від її гирла до середнього плину і його відгалужень, що доходять ледь не до міста Суми.

4.     Змієві вали Полтавщини – два переривчастих вали, що розташовані по правих берегах рік Ворскла і Хорол.

5.     Змієві вали Харківщини – всього два могутніх редути довжиною 20 і 25 кілометрів біля Харкова і Змієва відповідно.

6.     Змієві вали Поділля – назва цільного валу, що тягнеться від середнього плину ріки Буг до районів центральної Черкащини і невеликої кількості менших валів цього ж району.

7.     Змієві вали Волині – узагальнююче назва величезної кількості невеликих за розмірами і довжиною валів, що містяться в чотирикутнику Львів-Луцьк-Рівне-Тернопіль.

8.     Кримські вали – трирядова система укріплень між Азовським і Чорним морем на Керченському півострові. Ще в середині першого тисячоріччя до нашої ери Геродот писав, що для захисту від скіфів місцеве населення викопало широкий рів і побудувало вал від Таврійських гір до Меотійського моря. Вал одержав назву Кіммерійського.

9.     Нижній Троянів вал – розташований на території Бессарабії, тягнеться від селища Затока до міста Білгород-Дністровський.

10.     Верхній Троянів вал – починається біля міста Бендери (Молдова) і тягнеться до ріки Прут безперервною лінією, потім різко повертає і з'єднує річку з дунайсько-чорноморськими лиманами Ялпуг, Котлабуг і Сасик.

11.     Троянові вали Подністров'я – система валів, що знаходяться між містами Тернопіль і Кам'янець-Подільський. Мають переривчастий характер. Складаються з двох ешелонів центрального ланцюга і хаотично розкиданих валів; окремі з них знаходяться навіть на Буковині.

    Виступ історика (Слайд № 5)

Хто ж побудував українські вали?

Авторство будівництва Змієвих валів деякими дослідниками приписується Володимирові Великому, князю Київському, або навіть всім представникам київської династії, починаючи з Володимира. Аргументуючи дану версію, її прихильники виходять з наступних тверджень:

·        Змієві вали – титанічні споруди загальною протяжністю понад 1500 кілометрів! Щоб їх побудувати, необхідним було використання роботи сотень тисяч людей протягом десятиліть, а це було під силу лише такій могутній і централізованій державі, якою була Київська Русь у ранній і середній стадії своєї державної еволюції.

·        Київський літопис оповідає, що князь Володимир, обороняючи від кочівників, наказав будувати міста вздовж границь своєї держави (але варто відмітити, що досить-таки недалеко від Києва).

·        Згадки про укріплення границь Київської землі збереглося в листікатолицького місіонера Брунона до німецького імператора Генріха II (1008 рік). У ньому Брунон зображує сцену прощання з князем Володимиром на границі Київського князівства. Попрощалися вони біля воріт вала, яким, за словами місіонера, Володимир огородив свої землі.

·        При проведенні археологічних досліджень у земляних шарах валів були знайдені численні фрагментарні залишки предметів, датованих при аналізі X-XII століттями нашої ери.

 12. Гра „Опиши картинку”

    Завдання: На цій ілюстрації зображено... (метод „Мікрофон”)

(Слайд № 6)

(Слайд № 7)

(Слайд № 8)

(Слайд № 9)

(Слайд № 10)

   Довідка:

1.     Посланець:

Наш пан, Великий Володар

Землі й самого пекла цар,

Присла мене тобі сказати,

Що мусиш ти Дочку віддати.

2. Княгиня:

Доню, донечко, з тобою

Хтось навік розлучить нас...

Чи ж коли настане час,

Що тебе побачу знову

І голівоньку шовкову

Знов до серця притулю,

Чи, знеможена журбою,

Тільки сльози розіллю,

Сиву голову схилю?

3. Дід:

Я, панове, не жартую,

Не для жартів я прийшов,

Я до князя в серці чую

І пошану і любов.

Воєводи! Не годиться,

Щоб віддав дочку наш князь.

Треба з лютим змієм биться,

Щоб не жер він більше нас.

Князю, треба вбити гада!

4. Батько (до парубків):

Кепсько ... Ви мовчіть тепер!.

Тихо йдіть собі додому,

Бо не спустить він нікому!

Бач, дванадцять шкур роздер.

5. Парубок:

Посипав іскри змій,

Горять, вгорі літають,

Мов снігом золотим,

Вітри у полі грають.

V. Закріплення вивченого матеріалу

   - Бесіда за питаннями рубрики “Вчимося аналізувати...” – ст. 149 у підручнику.

   VI. Підсумок уроку. Оцінювання знань і вмінь учнів

   Метод „Мікрофон”

-         На уроці я дізнався (дізналася) про...

-         Я вважаю, що твір був, є та буде актуальним, так як...

VII. Домашнє завдання

-         Намалювати ілюстрації за змістом казки „Микита Кожум’яка”;

-         Підготуватися до тематичної контрольної роботи з теми: „Історичне минуле нашого народу”: літописні оповіді, життєвий і творчий шлях О.Олеся;

- Прочитати „Угоду князя Олега з візантійським імператором” (907 рік);

- Прочитати „Хрещення Володимиром Русі” (988 рік).

Використані джерела:

1.     Мовчан Р.В. Українська література: Підручник для 5-го класу загально освіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2005. – 240 с.: іл.

2.     Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / за ред. Р.В. Мовчан. – К.: Ірпінь, 2005

3. Мовчун А. І генії були дітьми // Початкова освіта. —2003. — №44.

4. Радишевський Р. Славний Київ на віки. Олександр Олесь. “Княжа Україна”. — К.: Веселка, 1991.

5. Олександр Олесь. Твори у двох томах. — Том 1. — К.: Дніпро. 1990.

Додаток № 3

Художні засоби драми-казки „Микита Кожум’яка”
I група	II група	III група	IV група
Картина перша	Картина друга	Картина третя	Картина четверта
Метафори: серце золоте; державі молодій	Порівняння: і, як звірі, в гніві люті	Метафора: вогник віри не погас	Порівняння: княгиня ж – як та ніч...; став, як дуб
Прислів’я: в очі правді подивись; стіни мають вуха	Прислів’я: хай земля йому пером	Повтори: і чолом звелів нам бити	Метафора: вітри у полі грають
Антитеза: смерть зливається з життям, розцвіт тут, занепад там...	Антитеза: сміх і сльози...	Звертання: сину; лицарю	Епітети: страшний, тривожний час